1. Словник української мови Грінченка

штабка

Штаба, -би

ж. Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. І. 163. А кості — мов товсті залізні штаби. К. Іов. 91. ум. штабка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штабка — ШТА́БКА, и, ж. Зменш. до шта́ба. Будемо нагрівати штабку, склепану з мідної і залізної пластинок (з навч. літ.); Батько .. сю груду по кількаразовім випаленню викував на подовжну [подовжню], плескату штабку (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. штабка — шта́бка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. штабка — -и, ж. Зменш. до штаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штабка — ШТА́БКА, и, ж. Зменш, до шта́ба. Будемо нагрівати штабку, склепану з мідної і залізної пластинок (Фіз., II, 1957, 6); Батько.. сю груду по кількаразовім випаленню викував на подовжну [подовжню], плескату штабку (Фр., IV, 1950, 190). Словник української мови в 11 томах