штибель
Шти́бель, -бля
м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штибель — -бля, ч., зах. Куля церковної бані, на якій закріплено хрест. Великий тлумачний словник сучасної мови