штил

Штил, -ла

м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штил — -а, ч., діал. Удар. Великий тлумачний словник сучасної мови