штрихіль

Штри́хіль, -ля

с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. Вас. 157. Черниг. у., Сумск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штрихіль — див. штихіл. Великий тлумачний словник сучасної мови