шуль

I. Шуль, -ля

м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.

---------------

II. Шуль

меж. = плюсь. Шуль у воду. Вх. Пч. І. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me