шуль
I. Шуль, -ля
м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.
---------------
II. Шуль
меж. = плюсь. Шуль у воду. Вх. Пч. І. 15.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me