1. Словник української мови Грінченка

шуркати

Шуркати, -каю, -єш

гл. = штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока. Чуб. V. 1066.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуркати — ШУ́РКАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. Човгати (у 1 знач.). 2. Штрикати (у 1 знач.). Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока [боку] (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  2. шуркати — шу́ркати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. шуркати — -аю, -аєш, недок., діал. 1》 Човгати (у 1 знач.). 2》 Штрикати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шуркати — ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док. Словник синонімів української мови
  5. шуркати — ШУ́РКАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. Човгати (у 1 знач.). 2. Штрикати (у 1 знач.). Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п’яний, відсунься від бока (Чуб., V, 1874, 1066). Словник української мови в 11 томах