1. Словник української мови Грінченка

шушон

Шушон, -на

м. Родъ верхней женской одежды. О. 1862. VIII. 24. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. Ішло кілька чоловік незвязаних і за ними шляхтянки у шушоні. Стор. МПр. 149.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шушон — ШУШО́Н, ШУШУ́Н, а, ч. Старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою. Позад ішло кілька чоловіка незв'язаних і за ними шляхтянка у шушоні з дитинкою на руках (О. Словник української мови у 20 томах
  2. шушон — шушо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шушон — -а, шушун, -а, ч. Старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою у народності ерзя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шушон — ШУШО́Н, а, ШУШУ́Н, а́, ч. Старовинний верхній жіночий одяг — кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою. Позад ішло кілька чоловіка незв’язаних і за ними шляхтянка у шушоні з дитинкою на руках (Стор. Словник української мови в 11 томах