1. Словник української мови Грінченка

щикати

Щи́кати, -каю, -єш, одн. в. щи́кнути, -ну, -неш

гл. = икати, икнути. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щикати — ЩИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Гика́ти. Ленько і Сенько, щикаючи і дрожачи від студені, поплелися боком під ліс (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. щикати — щи́кати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. щикати — щи́кати гикати (ср, ст): – А Зеньо де? Но був тут від хвилі. – Я видів його на кухні. Страшно щикав, то пішов води напитися (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. щикати — -аю, -аєш, недок., діал. Гикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щикати — ГИКА́ТИ (ІКА́ТИ) (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИ діал.; КЕ́ВКАТИ розм. (видавати звуки, схожі на гикавку). — Док.: гикну́ти (ікну́ти), ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В. Словник синонімів української мови
  6. щикати — ЩИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Гика́ти. Ленько і Сенько, щикаючи і дрожачи від студені, поплелися боком під ліс (Фр., VIII, 1952, 203). Словник української мови в 11 томах