юлонька
Юлиця, -ці
ж. = вулиця. Юлиця-охітниця та до сліз доводить. Ном. № 12561. Улетів сокіл із юлиці в двір. Маркев. 65. ум. юлонька, юлочка. Чом, юлонька не широкая? Чуб. III. 158. Та піду я юлочками. Мил. 194.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юлонька — Ю́ЛОНЬКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до ю́лиця. Чом юлонька не широкая? (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах