юлонька

Юлиця, -ці

ж. = вулиця. Юлиця-охітниця та до сліз доводить. Ном. № 12561. Улетів сокіл із юлиці в двір. Маркев. 65. ум. юлонька, юлочка. Чом, юлонька не широкая? Чуб. III. 158. Та піду я юлочками. Мил. 194.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юлонька — Ю́ЛОНЬКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до ю́лиця. Чом юлонька не широкая? (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах