юродивий

Значення в інших словниках

1. юродивий — (розумово хворий) навіжений, навісний, безумний// який з'їхав з глузду. Словник синонімів Полюги
2. юродивий — ЯК ІМ. Божий чоловік, юрода, П. навісний, навіжений, божевільний Словник синонімів Караванського
3. юродивий — див. дурний Словник синонімів Вусика
4. юродивий — ЮРОДИ́ВИЙ, а, е. 1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Т. Шевченко); – Добре, – сказав старий, – я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Словник української мови у 20 томах
5. юродивий — юроди́вий прикметник Орфографічний словник української мови
6. юродивий — -а, -е. 1》 Психічно хворий; божевільний. || у знач. ім. юродивий, -вого, ч.; юродива, -вої, ж. Психічно хвора, божевільна людина. 2》 у знач. ім. юродивий, -вого, ч.; юродива, -вої, ж. Жебрак, божевільний, що має дар віщуна. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. юродивий — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
8. юродивий — Юроди́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. юродивий — ЮРОДИ́ВИЙ, а, е. 1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Шевч. Словник української мови в 11 томах