ясень
Я́сень, -ня
м. Ясень, Fraxinus excelsior L. ЗЮЗО. І. 123. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. ум. ясено́к. Гнеться, неначе молодий ясенок. Кв.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ясень — Я́сень іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- ясень — див. ясен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясень — Я́СЕНЬ див. я́сен. Словник української мови у 20 томах
- ясень — Я́сен, я́сена; я́сени, -нів і я́сень, я́сеня, -нем; я́сені, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ясень — Я́СЕНЬ див. я́сен. Словник української мови в 11 томах