ясень

Я́сень, -ня

м. Ясень, Fraxinus excelsior L. ЗЮЗО. І. 123. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. ум. ясено́к. Гнеться, неначе молодий ясенок. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ясень — Я́сень іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. ясень — див. ясен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ясень — Я́СЕНЬ див. я́сен. Словник української мови у 20 томах
  4. ясень — Я́сен, я́сена; я́сени, -нів і я́сень, я́сеня, -нем; я́сені, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ясень — Я́СЕНЬ див. я́сен. Словник української мови в 11 томах