1. Словник української мови Грінченка

ясновельможний

Ясновельможний, -а, -е

Свѣтлѣйшій, сіятельный. (Титулъ украинскаго гетмана). Базарі, де військо, як море червоне, перед бунчуками, бувало; горить, а ясновельможний, на воронім коні, блисне булавою, — море закипить. Шевч. 149.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясновельможний — ЯСНОВЕЛЬМО́ЖНИЙ, а, е, іст. Почесно-шанобливе найменування польських достойників і українських гетьманів. Не встигла Гризельда ступити кілька ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич і крикнув: – Ясновельможна княгине!... Словник української мови у 20 томах
  2. ясновельможний — ясновельмо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ясновельможний — -а, -е, іст. Почесно-шанобливе найменування польських панів та українських гетьманів. || у знач. ім. ясновельможний, -ного, ч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ясновельможний — ЯСНОВЕЛЬМО́ЖНИЙ іст. (почесношанобливе найменування польських панів, українських гетьманів і т. ін.), Я́СНИ́Й. — Великий пане, ясновельможний добродію! Слухайте, таких добрих і хороших панів ще на світі не було!... Словник синонімів української мови
  5. ясновельможний — Ясновельмо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ясновельможний — ЯСНОВЕЛЬМО́ЖНИЙ, а, е, іст. Почесно-шанобливе найменування польських панів і українських гетьманів. Не встигла Гризельда ступити кілька ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич і крикнув: — Ясновельможна княгине!... Словник української мови в 11 томах