яєшня
Яєшня, -ні
ж.
1) Яичница. Ном. стр. 282, № 461. Спрягти яєшню.
2) Шутливо: разбитыя яйца. Ніс коробку яєць побіля Івана та й побив їх чисто, танцюючи, і сам, як чортяка, убрався а яєшню. Драг. 341. поби́ти, зім'яти на (в) яєшню кого. Сильно избить. Котл. Ен. III. 69. Но хто лиш в город показався, того в яєшню і поб'ють. Котл. Ен. V. 72. ум. яє́шенька. Хто ж тобі, як я, яєшеньку зготує? Морд. Пл. 133.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яєшня — Смаженя, д. смажениця, (з молоком) пряженя, омлет. Словник синонімів Караванського
- яєшня — див. яєчня Словник синонімів Вусика
- яєшня — ЯЄ́ШНЯ, і, ж., заст. 1. Яєчня. – Пазька наліпила мудрих вареників та спрягла яєшню... (Г. Квітка-Основ'яненко); Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (А. Шиян); // розм. Побиті, порозбивані яйця. Словник української мови у 20 томах
- яєшня — яє́шня іменник жіночого роду яєчня рідко Орфографічний словник української мови
- яєшня — -і, ж., заст. Яєчня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яєшня — Яє́шня, -ні, -нею; яє́шні, яє́шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- яєшня — ЯЄ́ШНЯ, і, ж., заст. Яєчня. — Пазька наліпила мудрих вареників та спрягла яєшню… (Кв.-Осн., II, 1956, 200); Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (Шиян, Переможці, 1950, 36). Словник української мови в 11 томах