єдиначок

Єдинак, -ка

м.

1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. І. 305.

2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Вх. Пч. ІІ. 7. см. одинець 3. ум. єдиначок.