ігрець

Ігрець, -ця

м.

1) = грець 1.

2) Вихрь. Закрутився перед царицею ігрець, піднявся до неба стовп пилу, вхопив царевича і помчав у зелений гай. Стор. І. 74.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ігрець — хохл. (ігрец) грач грач, картяр Словник чужослів Павло Штепа
  2. ігрець — Ігре́ць, -реця́ і грець, греця́; -ці́, -ці́в, -ця́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)