1. Словник української мови Грінченка

ікорка

Ікра, -ри

ж.

1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. Чуб. І. 75.

2) Вымя у коровы. Шух. І. 193. ум. ікорка. Коровка ма'т ікорку добру. Вх. Лем. 421.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ікорка — іко́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ікорка — -и, ж. Пестл. до ікра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ікорка — ІКО́РКА, и, ж. Пестл. до ікра́. [Пилип:] Що у нас можна дістати? Трафарет! Трафарет! [Павло:] А все-таки? [Пилип:] Ковбаса, сьомга, ікорка (Корн., II, 1955, 150). Словник української мови в 11 томах