1. Словник української мови Грінченка

імати

Іма́ти, -ма́ю, -єш

сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл.

1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Ном. № 6889. Наперед невода риби не імати. Ном. № 2603. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Гн. І. 124. Ой казав пан круль Варвару імити. МУЕ. III. 52.

2) — віри. = няти віри.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імати — Брати, схопити, взяти, ловити Словник застарілих та маловживаних слів