імитися
Іма́тися, іма́юся, -єшся
сов. в. іми́тися, іму́ся, іме́шся, гл.
1) Ловиться; держаться; браться. Імайся, рибко, велика й маленька. Ном. № 1650. Мокрого поліна вогонь не йметься. посл. Хотіли го спалити, але огень не ймавсі тіла. Гн. І. 124. Куля го ся не імат. Гн. І. 36.
2) То-же, что и займатися, заня́тися, — загораться, загорѣться. Тот му верг у полу вогня три рази, тот відтам пустився іти, вітер як подув, імилося на нім шматя, сірак і не доніс домів, згорів. Гн. II. 14.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імитися — Вхопитися, взятися за щось; зупинитися (при березі) [IV] Словник з творів Івана Франка