1. Словник української мови Грінченка

існий

Існий, -а, -е и істній, -я, -є

Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).

---------------

Існий, -а, -е и істній, -я, -є

Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).

---------------

Існий, існісінький, існісінько

см. істний, істнісінький, істнісінько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. існий — І́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)