істечко
І́сте, -того
с.
1) = іста. Кв.
2) Стволъ дерева? ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me