істній

Існий, -а, -е и істній, -я, -є

Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me