їстивний
Їсти́вний, -а, -е
= їстовний.
1) Тут і їстивне і випити. Шевч. 278.
2) Сіно у мене їсти́вне. Канев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їстивний — див. ненажера Словник синонімів Вусика