їстовець
Їстове́ць, -вця́
м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- їстовець — -вця, ч., діал. Хворобливий апетит. Великий тлумачний словник сучасної мови