1. Словник української мови Грінченка

ґавра

Ґавра, -ри

ж.

1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Др. 160.

2) Пасть. Желех. роспустити ґавру = ґаврати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґавра — див. БАРЛІГ. Словник синонімів Караванського
  2. ґавра — див. ворон Словник чужослів Павло Штепа
  3. ґавра — ґа́вра 1. ведмеже лігво (ст) 2. вул. рот (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ґавра — -и, ж., діал. 1》 Лігво звіра; барліг. 2》 перен., зневажл. Рот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ґавра — Ґа́вра, -ри, -рі; га́ври, ґавр Правописний словник Голоскевича (1929 р.)