1. Словник української мови Грінченка

ґаночки

Ґанок, -нку

м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. н. п. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: ґанки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. ум. ґаночок, ґаночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґаночки — ҐА́НОЧКИ, ів, мн., рідко. Пестл. до ґа́нки. Увесь день [cтара пані] на ґаночках (Марко Вовчок); Поскочив Петро до возів; гляне, аж за возами, коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах