1. Словник української мови Грінченка

ґеґати

Ґеґати, -ґаю, -єш

гл. = ґеґекати. Вх. Зн. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґеґати — ҐЕ́ҐАТИ, ає, недок. Те саме, що ґеґе́кати 1. Зробився дуже великий шум. Кури зачали кудкудакати, гуси ґеґати. Індики скачуть (з казки); Передом іде гусак і ґеґає в одне, точнісінько мов у барабан б'є (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. ґеґати — ґе́ґати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ґеґати — -ає, недок. Те саме, що ґеґекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ґеґати — Ґе́ґати, -ґаю, -ґаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)