ґрейцар

Ґрейцар, -ра

м. Крейцеръ (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хиба два ґрейцари простих. Драг. 267.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрейцар — ґре́йцар дрібний гріш (м, ср, ст) ◊ зна́ти як лихи́й ґре́йцар знати достеменно, не з найкращого боку (ст): “Я єздем того певна, що він всі гроші принесе!... Лексикон львівський: поважно і на жарт