ґулий

Ґулий, -а, -е

Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґулий — -а, -е, діал. Безрогий. Великий тлумачний словник сучасної мови