ґулий
Ґулий, -а, -е
Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґулий — -а, -е, діал. Безрогий. Великий тлумачний словник сучасної мови