ґіпс
Ґіпс, -су
м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґіпс — Гипс — gypsum — Gips — 1)Мінерал класу сульфатів Ca[SO4]*2H2O. Містить СаО – 32,54%; SO2 – 46,51%; H2O – 20,95%. Сингонія моноклінна. Густина 2,3. Твердість 1,5-2,0. Колір білий. Блиск скляний. Гірничий енциклопедичний словник
- ґіпс — ґіпс : ◊ бу́ти <�на чомусь> ґіпс вул. бути некомретентним (ст): Ти в політиці облітаний, а я – ґіпс (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт