сатрап

Значення в інших словниках

1. сатрап — сатра́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. сатрап — ІСТ. намісник; (вірний) П. вірнопідданий слуга, виконавець волі тирана, п. цербер; (дрібного маштабу) посіпака, сіпака; п! ПОПЛІЧНИК. Словник синонімів Караванського
3. сатрап — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
4. сатрап — -а, ч. 1》 іст. Правитель області, провінції у Стародавній Персії та Мідії, який мав необмежену владу. 2》 перен., книжн. Деспотичний правитель, начальник, адміністратор, який не зважає на закони, поводиться самовладно; тиран. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сатрап — Правитель свавільний, див. самодур Словник чужослів Павло Штепа
6. сатрап — САТРА́П, а, ч. 1. іст. Правитель області, провінції у стародавній Персії та Мідії, який мав необмежену владу. Перська держава поділялась на області, або сатрапії. На чолі кожної області стояв намісник, або сатрап (з навч. літ.). 2. перен., книжн. Словник української мови у 20 томах
7. сатрап — сатра́п (грец. σατράπης, з давньо-перс.) 1. Правитель області або провінції – сатрапії у Стародавній Персії, Мідії, в елліністичних монархіях (4 – 1 ст. до н.е.). 2. Переносно – свавільний адміністратор, безконтрольний правитель. Словник іншомовних слів Мельничука
8. сатрап — ДЕ́СПОТ (жорстокий, свавільний правитель з необмеженою владою), ТИРА́Н, САТРА́П (також начальник, який покірно виконує жорстоку волю вищого правителя). Словник синонімів української мови
9. сатрап — Сатра́п, -па; -ра́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. сатрап — САТРА́П, а, ч. 1. іст. Правитель області, провінції у стародавній Персії та Мідії, який мав необмежену владу. Перська держава поділялась на області, або сат-рапії. На чолі кожної області стояв намісник, або сатрап (Іст. стар. світу, 1957, 52). 2. перен. Словник української мови в 11 томах