фарисеї

Представники релігійно-політичної секти в Іудеї у II ст. до н. е. – перших століттях н. е. Фарисеї відзначалися крайнім фанатизмом і дріб'язково-ретельним виконанням правил зовнішнього благочестя. Про фарисеїв часто згадує Євангеліє, наприклад: "Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдів і лицемірно довго молитесь" (Матф., 13, 14).

У переносному значенні – дворушники, ханжі, лицеміри.

Джерело: Словник крилатих висловів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фарисеї — фарисе́ї (грец. Φαρισαίοι, від давньоєвр. перушім – ті, що відокремились) 1. Послідовники релігійно-політичної течії, що існувала в Іудеї з середини 2 ст. до н. е. до 70-х pp. 1 ст. н. е. серед торгово-ремісничих верств. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. фарисеї — Релігійно-політичний рух в Юдеї (II ст. до н.е. — I ст. н.е.); ф., крім Біблії, визнавали як обов'язкову також усну традицію, дріб'язково дотримувалися релігійних приписів і ритуалу, протиставлялися впливам грец. культури; противники садуккеїв; у ширшому сенсі — облудники, святоші. Універсальний словник-енциклопедія