фарисеї
Представники релігійно-політичної секти в Іудеї у II ст. до н. е. – перших століттях н. е. Фарисеї відзначалися крайнім фанатизмом і дріб'язково-ретельним виконанням правил зовнішнього благочестя. Про фарисеїв часто згадує Євангеліє, наприклад: "Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдів і лицемірно довго молитесь" (Матф., 13, 14).
У переносному значенні – дворушники, ханжі, лицеміри.
Джерело:
Словник крилатих висловів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фарисеї — фарисе́ї (грец. Φαρισαίοι, від давньоєвр. перушім – ті, що відокремились) 1. Послідовники релігійно-політичної течії, що існувала в Іудеї з середини 2 ст. до н. е. до 70-х pp. 1 ст. н. е. серед торгово-ремісничих верств. Словник іншомовних слів Мельничука
- фарисеї — Релігійно-політичний рух в Юдеї (II ст. до н.е. — I ст. н.е.); ф., крім Біблії, визнавали як обов'язкову також усну традицію, дріб'язково дотримувалися релігійних приписів і ритуалу, протиставлялися впливам грец. культури; противники садуккеїв; у ширшому сенсі — облудники, святоші. Універсальний словник-енциклопедія