апендикс

апендикс і апендицит

Перше слово означає “червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин,” друге – “запалення апендикса”. Тому не слід казати і писати: вирізали апендицит, хворіє апендицитом. Адже насправді вирізують (видаляють) апендикс, а хворіють на апендицит.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апендикс — АПЕ́НДИКС, а, ч. 1. анат. Червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин. – Розумієте, Олександре Даниловичу, кладуть хворого з паховою грижею, а я ледве за апендикс його не взявся (Іван Ле). 2. техн. Словник української мови у 20 томах
  2. апендикс — апе́ндикс (від лат. appendix – придаток) 1. Червоподібний відросток сліпої кишки. 2. Рукавоподібний паросток, яким кінчається знизу дирижабль або аеростат. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. апендикс — (мед.) відростень Словник чужослів Павло Штепа
  4. апендикс — АПЕНДИКС – АПЕНДИЦИТ Апендикс, -а. Червоподібний відросток сліпої кишки. Апендицит, -у. Запалення апендикса. Літературне слововживання
  5. апендикс — апе́ндикс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. апендикс — АПЕ́НДИКС, а, ч., анат. Червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин. — Розумієте, Олександре Даниловичу, кладуть хворого з паховою грижею, а я ледве за апендикс його не взявся (Ле, Міжгір’я, 1953, 387). Словник української мови в 11 томах
  7. апендикс — -а, ч. 1》 анат. Червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин. 2》 Додаток до підручника, словника тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. апендикс — Тонке випукле закінчення сліпої кишки у деяких ссавців; в людини рудиментарний орган, довж. бл. 8-9 см, знаходиться у нижній правій частині черевної порожнини. Універсальний словник-енциклопедія