1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

вникати

вникати – уникати

Дехто автоматично вживає перше або друге дієслово, вважаючи їх варіантами. Хоч вони близькі морфологічно, проте мають змістові відмінності.

Вникати (в що) – прагнути зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь; вдумуватися. "– Навряд чи зможемо ми вам порадити щось, не вникнувши в суть справи" (Юрій Шовкопляс). “Як глибоко вникаєте ви в свої обов’язки?” (з анкети).

Уникати (кого, чого і що робити) – намагатися не спілкуватися з кимось, цуратися когось, не бажати чогось, рятуватися від чогось. "Навіть Маковейчик, який завжди уникав земляних робіт, сьогодні натер собі чесні мозолі" (Олесь Гончар). "Пан обозний, щоб уникнути глузування, таки сьорбнув борщу" (Олександр Ільченко). “Ви все якось уникаєте розмовляти про те, що мене найбільш хвилює” (Захар Мороз). “Я намагався уникати особистих зустрічей з нею” (Петро Гуріненко).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вникати — (намагатися розібратися в чомусь невідомому) вглиблюватися, входити, розм. докопуватися. Словник синонімів Полюги
  2. вникати — вника́ти дієслово недоконаного виду в що Орфографічний словник української мови
  3. вникати — ВНИКАТИ – УНИКАТИ Вникати (в що). Намагатися зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь. – Якість їх роботи визначається насамперед якістю нашої продукції. А остання у великій мірі залежить від того, як глибоко вникаєте ви у свої обов’язки (Ю. Літературне слововживання
  4. вникати — -аю, -аєш, недок., вникнути, -ну, -неш, док., у що. Старатися, намагатися зрозуміти сутність чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вникати — Вдивлюватися, вділитися, повдивлюватися, удивлюватися, удивитися, додивлюватися, додивитися, обдивлюватися, обдивитися, пообдивлюватися, придивлюватися, придивитися, попридивлюватися, роздивлюватися, роздивитися, пороздивлюватися, вдумуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  6. вникати — ВНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВНИ́КНУТИ, ну, неш, док., у що. Старатися, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися. Словник української мови у 20 томах
  7. вникати — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. Словник синонімів української мови
  8. вникати — ВНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВНИ́КНУТИ, ну, неш, док., у що. Старатися, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися. Партійним і радянським керівникам необхідно глибше вникати в роботу колгоспів (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах