1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

дотеп

Чим відрізняються один від одного іменники дотеп і дотепність?

Дотеп – 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. “Був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім” (Натан Рибак). 2. Здатність оформляти думку у вигляді гострих чи смішних фраз. “Анна: – Справді, він не без дотепу, твій дон Жуан!” (Леся Українка).

Дотепність – 1. Витонченість думки. “Не бувши балакучим дуже, він для Орисі, щоб розважити дівчину, ставав зовсім іншою людиною; де та й дотепність та гумор бралися в нього” (Андрій Головко). 2. Виразність і точність у передаванні суті чогось. “Це була думка, геніальна своєю простотою й дотепністю” (Володимир Владко).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотеп — до́теп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дотеп — ДОТЕП – ДОТЕПНІСТЬ Дотеп, -у. 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. На валах знову по-старому залунали глумливі козацькі дотепи (Я.Качура); Він був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім (Н. Літературне слововживання
  3. дотеп — (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком) гостре (загостре) слово; аттічна сіль, книжн. Олександра й сама моргала на хлопця, зачіпала гострим словом, палким поглядом (Коцюбинський, 1, 1955... Словник фразеологічних синонімів
  4. дотеп — Жарт, віц, гостре <�влучне> слово, жм. прикладка, докладка; (гра слів) калямбур, сов. каламбур; П. дотепність, кмітливість. Словник синонімів Караванського
  5. дотеп — [дотеип] -пу, м. (на) -п'і Орфоепічний словник української мови
  6. дотеп — -у, ч. 1》 Кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. 2》 розм. Здібність оформляти думку у вигляді влучних, гострих або смішних висловів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дотеп — до́теп жарт (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дотеп — див. жарт Словник синонімів Вусика
  9. дотеп — си́пати до́тепами (жа́ртами). Часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т. ін. Трактор “Інтер” розсунув туге коло колгоспників, що на різні лади сипали дотепами, і вийшов у поле (П. Панч). Фразеологічний словник української мови
  10. дотеп — ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г. Словник синонімів української мови
  11. дотеп — До́теп, -пу, -пові; до́тепи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. дотеп — ДО́ТЕП, у, ч. 1. Кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком. Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок та дотепів (Фр., IV, 1950. 205); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (Руд. Словник української мови в 11 томах
  13. дотеп — Дотеп, -пу м. Остроуміе, искусство. Словник української мови Грінченка