1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

захоронити

захоронити – похоронити

У діалектному мовленні захоронити означає “сховатися”: “Ліс тебе захоронить” (Агата Турчинська). Захоронок, захоронка – це “схованка”: “Йому раптом захотілося вискочити з свого захоронку” (з журналу). Часом захоронити неправильно вживають замість дієслів, що мають значення “поховати, похоронити (померлого)”. Про нормативність саме цих висловів свідчить і літературно-художня практика: “Мене похоронять На чужині – і ці думи Зо мною сховають!” (Тарас Шевченко).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захоронити — захорони́ти дієслово доконаного виду сховати; зберегти діал. Орфографічний словник української мови
  2. захоронити — -оню, -ониш, док., діал. Сховати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захоронити — ЗАХОРОНИ́ТИ див. захоро́нювати.[захоронювати] Словник української мови у 20 томах
  4. захоронити — ХОВА́ТИ що, кого (поміщати що-небудь у таємному місці, надавати комусь таємний притулок), ЗАХО́ВУВАТИ рідше; ПРИХО́ВУВАТИ (перев. предмети); ПЕРЕХО́ВУВАТИ, ВИХО́ВУВАТИ рідше, СХОРОНЯ́ТИ, УКРИВА́ТИ, СКРИВА́ТИ розм., ХОРОНИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. захоронити — ЗАХОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., діал. Сховати. Не знав [маршалок] найважнішого: як захоронити себе від зубів сього вовка [лихваря] (Фр., VII, 1951, 337); — Іди, іди, мій сину. Ліс тебе більше захоронить, як я туй [тут]. І Василькові почали збирати харчів на тиждень (Турч., Зорі.., 1950, 309). Словник української мови в 11 томах
  6. захоронити — Захороныти см. захороняти . Словник української мови Грінченка