1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

мимоходом

мимохідь – мимохіть

Розрізняються значенням.

Мимохідь. Минаючи когось, щось. Переносно: не зосереджуючись на чомусь; між іншим; побіжно. “Мимохідь привітався із знайомим”. “Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив” (Григорій Тютюнник), “Мимохідь приголублений хлопець почервонів до сліз” (Олександр Ільченко).

У прямому й переносному значенні це слово часом варіюють з мимоходом. “Колись, – сама знаєш, – ах, я забула, що ти в наших колах не оберталась, – шпигнула вона Олену так, мимоходом, – одні свята тривали цілими тижнями, а тепер що?” (Ірина Вільде). Однак мовознавці не рекомендують використовувати прислівник мимоходом як синонім мимохідь. У вимові й графічно мимохідь іноді плутають із мимохіть, яке передає інший зміст. А саме – без певного наміру; несвідомо; мимоволі. “Мимохіть повернув голову на звук”. “Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна” (Дніпрова Чайка).

Мимохіть ще вживають із значенням “з потреби”. “Директорові мимохіть довелося вдатися до адміністративних заходів” (з газети). Отже, прислівники мимохідь та мимохіть не синонімічні й не взаємозамінні.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мимоходом — мимохо́дом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. мимоходом — див. мимоволі Словник синонімів Вусика
  3. мимоходом — присл., рідко. Те саме, що мимохідь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мимоходом — Побіжно, між іншим, нашвидку, див. мелькома Словник чужослів Павло Штепа
  5. мимоходом — МИМОХО́ДОМ, присл., рідко. Те саме, що мимохі́дь 1. Пішла я собі; підійшла мимоходом ік колодязю до корита (Ганна Барвінок); – Кому можна позаздрити, так це Єгипті, – підводиться із-за столу Брага. – Полагодить якомусь колгоспові ставок мимоходом, і центнер пшениці на кін (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  6. мимоходом — МИМОХІ́ДЬ (проходячи мимо когось, чогось), МИМОХО́ДОМ розм., ПРОХО́ДОМ розм. Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні.. і, попустивши повід, дозволяв мимохідь щипати траву (Л. Словник синонімів української мови
  7. мимоходом — МИМОХО́ДОМ, присл., рідко. Те саме, що мимохі́дь 1. Пішла я собі; підійшла мимоходом ік колодязю до корита (Барв., Опов.., 1902, 91); — Кому можна позаздрити, так це Єгипті, — підводиться із-за столу Брага. Словник української мови в 11 томах