моряк

Певну змістову відмінність мають іменники моряк та матрос. Перший з них виражає поняття “той, хто служить на флоті (торговельному, риболовецькому, військовому тощо); людина, досвідчена в морській справі”. “Моряки не помічали хитанини, бо звикли до неї з колиски” (Зінаїда Тулуб), “Внизу стояв моряк у білому кітелі і в кашкеті з золотим крабом” (Петро Панч). А другий передає значення “рядовий військового флоту; службовець суднової команди в цивільному флоті”. “О, в них було багато дум: може, стануть матросами, поїдуть морем у чужі краї” (Марко Вовчок), “Ти хто? Матрос-зенітник” (Дмитро Ткач).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моряк — моря́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. моряк — МОРЯК – МАТРОС Моряк, -а. Той, хто служить на флоті (торговельному, риболовецькому, військовому тощо); людина, досвідчена в морській справі. Він був важкий і дебелий – цей четвертий Половець, колишній моряк торговельного флоту (Ю.Яновський); Гойдало. Літературне слововживання
  3. моряк — Мореходець, мореплавець; (найнижчої ранґи) матрос; (не дорослий) юнґа. Словник синонімів Караванського
  4. моряк — [мор’ак] -р'ака, м. (на) -р'аков'і/-р'аку, кл. -р'ачеи, мн. -р'аки, -р'ак'іў Орфоепічний словник української мови
  5. моряк — -а, ч. Той, хто служить на флоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. моряк — Морець див. мореходець, матрос Словник чужослів Павло Штепа
  7. моряк — МОРЯ́К, а́, ч. Той, хто служить у флоті. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка); Моряки вишикувались парадним строєм на підводних човнах (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  8. моряк — МОРЯ́К (той, хто служить у флоті), ФЛО́ТСЬКИЙ розм., КОРАБЕ́ЛЬНИК заст.; МАТРО́С (рядовий військового флоту; службовець суднової команди в цивільному флоті). Внизу стояв моряк у білому кітелі і кашкеті із золотим крабом (П. Панч); -. Словник синонімів української мови
  9. моряк — Моря́к, -ка́; -ряки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. моряк — МОРЯ́К, а́, ч. Той, хто служить у флоті. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Л. Укр., V, 1956, 15); Моряки вишикувались парадним строєм на підводних човнах (Довж., І, 1958, 126). Словник української мови в 11 томах