нарешті 1

нарешті про “нарешті”

Прислівник нарешті відокремлюється комами як вставне слово: 1. Якщо вказує на зв’язок думок, порядок викладу. “Та й, нарешті, ви зможете дістати в нього належну консультацію” (з газети). 2. Якщо наголошує, що член речення, при якому воно стоїть, завершує сказане або є останнім у переліку. “Минають села, наче сни. І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани” (Володимир Сосюра). 3. Якщо дає оцінку факту, служить для висловлення нетерпіння, незадоволення і под. “ – Чи ти скінчиш, нарешті, нещасний комедіанте!” (Михайло Коцюбинський).

А знаком оклику його відокремлюють тоді, коли цей прислівник уживається для вираження радості, захвату, задоволення тощо (в значенні вигуку). “Нарешті! Наші дорогі гості приїхали” (з газети).