непроминущий

неминучий – неминущий

Часом їх взаємозамінюють. Цього робити не слід, адже лексеми виражають неоднакові поняття.

Неминучий – якого не можна уникнути, обійти; який обов’язково має настати, відбутися, чого не обминеш; певний, очевидний; неодмінний. Нове підвищення цін неминуче. “Зачав Василько плакати. Віщував, що бійка неминуча” (Лесь Мартович); “Як на неминучу смерть, виряджалися селяни до волості” (Андрій Головко).

Неминущий – який ніколи не минає, не втрачається, не забувається; вічний, постійний. Неминуща слава. “Є, одначе, у минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним” (Олександр Довженко); “Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнювальної сили і неминущого невичерпного змісту” (Андрій Малишко)

Письменники та публіцисти ще полюбляють лексему непроминущий, але вона поки що не прижилася в нашому мовленні.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непроминущий — див. вічний Словник синонімів Вусика
  2. непроминущий — НЕПРОМИНУ́ЩИЙ. Словник української мови у 20 томах