один, одні

один, одні – самий, самі

В українській мові числівники один, одна, одне (одно), одні мають або кількісне значення: “Багато ж тих корінців – страх як багато. Один, два, три... десять” (Михайло Коцюбинський), – або значення займенників якийсь, котрийсь: “Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував” (Леся Українка). Виступають ці числівники також у ролі іменників, прикметників, прислівників. Однак вони не можуть замінювати займенників самий, сама, саме, самі, як у російській мові: “Он стоял на морозе в одном пиджачке и дрожал от холода”. Не відповідають літературній нормі, наприклад, такі фрази: “У мене одні неприємності”, “Одні діти сидять у хаті”. У них замість одні треба поставити самі.

При підметі, до якого входить складений числівник, що закінчується на один, присудок звичайно має форму однини: “Сорок один студент склав екзамен на відмінно”. Форма присудка у множині пов’язана з умовами контексту: 1. Якщо присудок-дієслово вказує на взаємну дію. “Тридцять один делегат обговорили проблему за “круглим столом”. 2. Якщо між підметом і присудком є зворот, підрядне речення. “П’ятдесят один фермер, які одержали нинішнього року добрі прибутки, закупили нову техніку”. 3. Якщо підмет містить у собі займенник у множині. “Усі ці двадцять один новачок добре зарекомендували себе в колективі”.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me