1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

парламентарій

парламентарій – парламентер

Часто плутають ці іменники, підмінюють одного одним. А значення їхні такі. Парламентарій (парламентар) – член парламенту. “В Україну приїздять делегації керівних діячів і парламентаріїв з інших країн” (з газети).

Парламентер – особа, уповноважена однією з сторін, що воюють, вступати в переговори з іншою. “Якуб Собеський розумів небезпеку і вимагав від Хоткевича надіслати до турків парламентерів з пропозицією миру” (Зінаїда Тулуб).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парламентарій — парламента́рій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. парламентарій — ПАРЛАМЕНТАРІЙ, ПАРЛАМЕНТАР – ПАРЛАМЕНТЕР Парламентарій, -я, ор. -єм, парламентар, -я, ор. -ем. Член парламенту. Парламентер, -а. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою. Літературне слововживання
  3. парламентарій — [парламеинтар'ій] -йа, ор. -йеим Орфоепічний словник української мови
  4. парламентарій — -я, ч. Член парламенту, парламентський діяч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. парламентарій — ПАРЛАМЕНТА́РІЙ, я, ч. Член парламенту, парламентський діяч. Голова здійснює скликання парламенту і керівництво ним, надає можливість виступити тому чи іншому парламентарію згідно з порядком денним (із журн.); Зустріч парламентаріїв; Активний парламентарій. Словник української мови у 20 томах
  6. парламентарій — парламента́рій член парламенту; прихильник парламентарної системи, парламентських методів боротьби. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. парламентарій — ПАРЛАМЕНТА́РІЙ, я, ч. Член парламенту, парламентський діяч. До нас і в інші країни соціалістичного табору приїздять делегації керівних діячів і парламентаріїв.. з країн, що визволилися (Рад. Укр., 31. VIII 1962, 2). Словник української мови в 11 томах