1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

пов’язувати

пов’язувати – зв’язувати

Крім прямих значень (пов’язати хустку, пов’язати снопи тощо), перше з дієслів уживається в переносних “єднати когось, щось; встановлювати зв’язок, взаємну залежність між кимось, чимось; об’єднувати разом чим-небудь спільним”. “Мишуга був першим і неперевершеним виконавцем багатьох пісень Лисенка, з яким його пов’язувала щира дружба” (з журналу), “Дуже ймовірно, що вона пов’язує відповідь свою з його від’їздом” (Андрій Головко). Зв’язувати, зв’язати з цими значеннями в сучасній літературній мові майже не виступають.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пов’язувати — ПОВ’ЯЗУВАТИ – ЗВ’ЯЗУВАТИ Пов’язувати, -ую, -уєш, пов’язати, -яжу, -яжеш. Крім прямих значень (пов’язувати хустку, пов’язати снопи тощо), вживається в переносних значеннях "єднати когось, щось; встановлювати спільність, зв’язок... Літературне слововживання
  2. пов’язувати — ПОВ’Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОВ’ЯЗА́ТИ, в’яжу́, в’я́жеш, док., перех. 1. Обмотувати чим-небудь, зв’язуючи кінці; перев’язувати. Ніжно, мов сестра,.. рану пов’язала [дівчина бійцеві] (Сто пісень.., 1946, 153); // Надівати (хустку, краватку і т. ін. Словник української мови в 11 томах