1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

поселитися

правильніше: оселитися

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поселитися — посели́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поселитися — [посеилитиес'а] -л'ус'а, -селиес':а, -селиец':а, -сел'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. поселитися — див. поселятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поселитися — ПОСЕЛИ́ТИСЯ див. поселя́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. поселитися — біс всели́вся (посели́вся) в кого. Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Фразеологічний словник української мови
  6. поселитися — ОСЕЛЯ́ТИСЯ (з'являтися, виникати — про почуття, настрій і т. ін.), ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, СЕЛИ́ТИСЯ, ГНІЗДИ́ТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм., ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: осели́тися, посели́тися, оку́блитися. Діти цвіріньчать коло нього (М. Коцюбинського), як горобці. Словник синонімів української мови
  7. поселитися — ПОСЕЛИ́ТИСЯ див. поселя́тися. Словник української мови в 11 томах
  8. поселитися — Посели́тися, -лю́ся, -лишся гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Котл. Ен. Поселились у його під піччю злидні. Чуб. II. 393. Словник української мови Грінченка