присутній

бувають відсутні тільки люди

Відповідниками широковживаних російських слів отсутствие, отсутствующий, присутствие, присутствующий в українській мові виступають відсутність, відсутній, присутність, присутній. “Секретарці велено записати всіх відсутніх на зборах” (з газети). “Присутнім сподобалися виступи юних виконавців” (зі звіту).

Однак слід пам’ятати, що цими словами користуються тоді, коли йдеться про людей. “Злочинця допитано в присутності свідків” (із судової хроніки). Якщо ж мовиться про речі, то маємо вживати лексеми брак, бракує, нема. Саме ними послуговувалася українська художня література у своїх класичних і сучасних зразках. “Брак досвіду до лиха доведе” (переклад Миколи Бажана), “Коли в тебе бракує того насіння, позич його” (Олекса Стороженко), “Він добре знав, що в Нимидори нема грошей” (Іван Нечуй-Левицький). У цих реченнях не можна замість брак, бракує, нема ставити відсутність, відсутні, адже то буде порушенням літературної норми.

Щодо цього мудро сказав Борис Антоненко-Давидович: “Якщо росіяни, кепкуючи з надуживання такими канцеляризмами, створили жартівливий вислів “отсутствие всякого присутствия”, то ще менше підстав є в нас удаватись до них навіть у діловій мові, бо маємо, як видно, інші потрібні для точного відтворення думки слова, що поширюють наші мовні можливості”.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присутній — (який є в наявності) існуючий, наявний, підручний. Словник синонімів Полюги
  2. присутній — прису́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  3. присутній — г. приявний, д. притомний; (- гумору творі) наявний. Словник синонімів Караванського
  4. присутній — [приесут(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. присутній — -я, -є. 1》 Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; прот. відсутній. || у знач. ім. присутні, -ніх, мн. Ті, хто перебуває в якому-небудь місці в певний час. 2》 Який є, існує в чому-небудь, десь; наявний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. присутній — ПРИСУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; протилежне відсутній. [Коренєв:] Це дуже добре, що якраз присутній Борис Іванович. Бо справа ця стосується, напевно, і його (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. присутній — НАЯ́ВНИЙ (який є в наявності); ІСНУ́ЮЧИЙ (перев. щодо абстрактних понять — який існує або існував); ПРИСУ́ТНІЙ (який є в даному місці); ПІДРУ́ЧНИЙ (наявний поблизу, під рукою). Словник синонімів української мови
  8. присутній — Прису́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. присутній — ПРИСУ́ТНІЙ, я, є. 1. Який перебуває в якому-небудь місці в певний час; протилежне відсутній. Кандидати в члени ЦК присутні на засіданнях Пленумів ЦК з правом дорадчого голосу (Статут КПРС, 1971, 17); [Коренєв:] Це дуже добре... Словник української мови в 11 томах