піддувало
Я не раз чула в розмові слова піддувайло, рубероїд. А хіба можна так казати?
Звичайно, ні. Наша мова має іменник піддувало (не піддувайло), що означає “отвір під топкою, через який проходить повітря, посилюючи тягу, коли горить вогонь”. Наприклад, у вірші Платона Воронька: “Він (кочегар) вугілля підкидає, За водою доглядає, Відкриває піддувало, щоб ізнизу підвівало”.
Уживаємо й руберойд (не рубероїд). Цей іменник позначає рулонний покрівельний та ізоляційний матеріал: “Павло впізнав її одразу. Рівний чіткий профіль рожевого задумливого личка на чорному тлі руберойду, яким забите вікно” (Василь Кучер).
Джерело:
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піддувало — піддува́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- піддувало — див. рот Словник синонімів Вусика
- піддувало — -а, с. Отвір під топкою, крізь який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піддувало — ПІДДУВА́ЛО, а, с. Отвір під топкою, через який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- піддувало — ПІДДУВА́ЛО (нижня частина топки, через яку проходить повітря), ЗОЛЬНИ́К техн. В печі тріснуло поліно, викинувши з піддувала снопик іскор (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
- піддувало — ПІДДУВА́ЛО, а, с. Отвір під топкою, через який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сіль. Словник української мови в 11 томах