скоро

різниця між скоро та швидко

Словники фіксують прислівник скоро в двох значеннях: для вираження інтенсивності руху, а також у часовому – з відтінком “невдовзі”. У першому він не відрізняється від слова швидко і вживається паралельно з ним. Однак останніми роками у мовній практиці спостерігається тенденція до семантичного розмежування цих лексем. Скоро переважно виступає з часовим значенням (“незабаром”): “Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро” (Михайло Стельмах). А швидко – як прислівник, що передає інтенсивність руху: “Коні швидко бігли степовою дорогою” (з газети). Щоправда, іноді контекст дає змогу застосовувати будь-який з двох прислівників: “Хто з усіма добрий хоче буть, той швидко втратить добрий путь” (Іван Франко). Тут без шкоди для змісту можна замінити швидко на скоро.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоро — ско́ро 1 прислівник швидко незмінювана словникова одиниця ско́ро 2 сполучник лиш тільки; якщо незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. скоро — пр., швидко, хутко, прудко, бистро; (в скорім часі) НЕЗАБАРОМ. Словник синонімів Караванського
  3. скоро — I внезабарі, вскорах, днями, згодом, нагально, небавом, невдовзі, невідкладно, невзабарі, негайно, незабавки (діал.), незабавом, незабаром, незадовго, неподовзі, опісля, ось-ось, от-от, перегодом, після, перегодя, пильно, потому, притьма і притьма... Словник синонімів Вусика
  4. скоро — I Присл. до скорий 1), 2); вищ. ст. скоріше, рідше скоріш. || у знач. присудк. сл. II спол., рідко. 1》 часовий. Уживається на початку підрядного речення часу і означає, що дія головного речення відбувається відразу після дії підрядного речення... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скоро — 1. баско, мерщій, навзаводи, нагло, нашвидку, порско, прудко, хапки, хапком, хапкома, хапливо, хутко, чимдуж, швидко, шпарко, щодуху, див. наскоро, наспіх, прихватком, стрімголов, торопко... Словник чужослів Павло Штепа
  6. скоро — СКО́РО¹. Присл. до ско́рий 1, 2; вищ. ст. скорі́ше, рідше скорі́ш. Вал котився скоро, наче вихор, Здіймав воду рівно з берегами (І. Словник української мови у 20 томах
  7. скоро — Хто скоро сміється, той і скоро плаче. Хто любить веселитися, той швидко потрапляє у біду. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. скоро — чуть (ледь, чим, як, рідше ско́ро і т. ін.) світ. Дуже рано, на світанку. — На другий день чуть світ пішов я до опікуна, сказав, що хочу викупитися на волю (О. Кониський); Ну, хлопці!... Фразеологічний словник української мови
  9. скоро — НЕЗАБА́РОМ (через деякий час), НЕВДО́ВЗІ, СКО́РО, ЗА́РАЗ підсил., НЕБА́ВОМ розм.; ОСЬ підсил. розм., ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм. (через короткий час). Маруся побігла на місто і незабаром вернулась з провізією (І. Словник синонімів української мови
  10. скоро — СКО́РО¹. Присл. до ско́рий 1, 2; вищ. ст. скорі́ше, рідше скорі́ш. Вал котився скоро, наче вихор, Здіймав воду рівно з берегами (Фр., XIII, 1954, 347); Щастя скоро покидає, а надія — ніколи (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах