автокефалія

Ї, ор. -єю. У православ’ї – церква, не залежна від інших церков у розв’язанні організаційних і культових питань. Пох. автокефальний: автокефальна церква.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автокефалія — АВТОКЕФА́ЛІЯ, ї, ж. Самостійність помісної православної церкви стосовно до зарубіжної. Автокефалія – принцип улаштування православних церков, який означає незалежність помісної національної церкви, яка має власного главу – єпископа в сані патріарха... Словник української мови у 20 томах
  2. автокефалія — автокефа́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. автокефалія — -ї і автокефальність, -ності, ж. Повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. автокефалія — Незалежність Словник чужослів Павло Штепа
  5. автокефалія — Система організації Православної Церкви, що полягає у цілковитій автономії намісних Церков; теп. на світі існує 15 автокефальних Православних Церков на чолі з патріархами чи митрополитами. Універсальний словник-енциклопедія