азбучний

АЗБУЧНИЙ – АБЕТКОВИЙ – АЛФАВІТНИЙ

У словосп.: азбучна (абеткова) істина, азбучне (абеткове) поняття, абетковий (алфавітний) порядок, в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку, алфавітна система, алфавітне письмо, алфавітний покажчик, алфавітний список, укладений за алфавітним принципом. Пор. азбука.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. азбучний — АЛФА́ВІ́ТНИЙ (пов'язаний з алфавітом, розташований за алфавітом), АБЕТКО́ВИЙ, А́ЗБУЧНИЙ. Фольклорист систематизував матеріал по темах і в алфавітному порядку (з журналу); Вона порядком абетковим Находить слово там за словом (переклад... Словник синонімів української мови
  2. азбучний — А́ЗБУЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до а́збука 1; алфавітний, абетковий. 2. перен. Загальновідомий, елементарний. В хімічній лабораторії повинна бути чистота — це ж азбучна істина (Шовк., Інженери, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах
  3. азбучний — а́збучний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. азбучний — А́ЗБУЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до азбуки (у 1 знач.); алфавітний, абетковий. Мляве та сонне життя галицьких українців у 50-х роках XIX ст. Словник української мови у 20 томах
  5. азбучний — -а, -е. 1》 Прикм. до азбука 1); алфавітний, абетковий. 2》 перен. Загальновідомий, елементарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. азбучний — прописна́ (а́збучна) і́стина. Загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ. — Нема чого надто гарячитися,— знизав плечима Черкашин і почав довгу розмову про надлімітні і нижчелімітні асигнування. Фразеологічний словник української мови
  7. азбучний — (розташований за азбукою) абетковий, алфавітний. Словник синонімів Полюги
  8. азбучний — Альфабетний, алфавитний, абетковий, абетний; (- істину) елементарний, початковий, загальновідомий. Словник синонімів Караванського