алмаз

АЛМАЗ – ДІАМАНТ, БРИЛЬЯНТ

Алмаз. 1. р. -у. Мінерал, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали: кристали алмазу, вуглець існує в природі у вигляді алмазу та графіту. 2. р. -а. Окремий коштовний камінь; осколок цього каменя, що вживається для різання скла чи інших технічних потреб.

Діамант, -а, також брильянт, -а. Відшліфований і гранований алмаз. [Францишка (бере персня й милується з блиску діаманта):] Яка чудова гра! (І. Кочерга); Переливалась веселка, блищало дорогоцінне каміння, грали брильянти (М.Коцюбинський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алмаз — Алмаз — diamond — *Diamant — мінерал класу самородних неметалів, кристалічна кубічна модифікація самородного вуглецю. Структура алмазу. Елементарна комірка просторової кристаліч. ґратки... Гірничий енциклопедичний словник
  2. алмаз — АЛМА́З, ч. 1. род. у. Мінерал кристалічної будови, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали. Алмаз трапляється в природі у вигляді невеликих прозорих кристалів, безбарвних або забарвлених домішками у різні відтінки (з навч. літ.). 2. род. Словник української мови у 20 томах
  3. алмаз — Діямант, (оброблений) брилянт; (скляра) склоріз; пор. САМОЦВІТИ. Словник синонімів Караванського
  4. алмаз — Чим схожі, а чим відмінні між собою іменники алмаз і діамант? Схожі тим, що це коштовності, скарби, самоцвіти. Алмаз – 1. Мінерал, який блиском і твердістю перевершує всі інші мінерали. Кристали алмазу, вуглець існує в природі у вигляді алмазу та графіту. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  5. алмаз — [алмаз] -зу, м. (на) -з'і (мінерал) Орфоепічний словник української мови
  6. алмаз — Поліморфний різновид елемента вуглецю, найтвердіший мінерал і найдорожчий дорогоцінний камінь; безбарвний або слабо забарвлений (напр., голубуватий), із сильним полиском та дуже великим коефіцієнтом заломлення світла; існують також штучні... Універсальний словник-енциклопедія
  7. алмаз — алма́з (тур. elmas, з араб., від грец. άδάμας – адамант) мінерал класу самородних неметалів, чистий кристалічний вуглець. Прозорий, переважно безбарвний, має найвищу серед відомих мінералів твердість. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. алмаз — ч. 1》 род. -у. Прозорий, частіше безбарвний мінерал і коштовний камінь, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали; огранований певним чином, називається брильянтом. 2》 род. -а. Тонкий уламок цього каменя, вставлений в оправу з ручкою, що вживається для різання скла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. алмаз — Алма́з, -зу; -ма́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. алмаз — алма́з 1 іменник чоловічого роду окремий кристал; інструмент алма́з 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  11. алмаз — Діямант Словник чужослів Павло Штепа
  12. алмаз — Алма́з, -зу м. Алмазъ, брилліантъ. Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії. Шевч. 428. Словник української мови Грінченка
  13. алмаз — АЛМА́З, ч. 1. род. у. Прозорий, звичайно безбарвний мінерал і коштовний камінь, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали; огранований певним чином називається брильянтом. Словник української мови в 11 томах