апеляція

АПЕЛЯЦІЯ – ЕПІЛЯЦІЯ

Апеляція, -ї, ор. -єю. Оскарження ухвали суду у вищу судову інстанцію з метою перегляду справи.

Епіляція. Видалення волосся з лікувальною або косметичною метою.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апеляція — (до кого) звернення, петиція, просьба, прохання, клопотання, скарга. Словник синонімів Караванського
  2. апеляція — (англ. аррeal) оскарження будь-якої постанови у вищу інстанцію, яка має право переглядати справу. Економічний словник
  3. апеляція — АПЕЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. юр. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. І почав [Кирило Іванович] розказувати, що як секретар з одного зідрав.. Словник української мови у 20 томах
  4. апеляція — Апеля́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. апеляція — апеля́ція (від лат. appellatio – звернення) 1. Оскарження якої-небудь постанови до вищої інстанції, шо має право переглянути справу. 2. У буржуазному судочинстві одна з форм оскарження судових рішень до суду вищої інстанції (апеляційного). В СРСР... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. апеляція — АПЕЛЯ́ЦІЯ (скарга до вищої інстанції про незгоду з якою-небудь ухвалою, постановою) юр., ОСКА́РЖЕННЯ. Почав (Кирило Іванович) розказувати, що як секретар з одного зідрав.. Словник синонімів української мови
  7. апеляція — рос. апелляция (латин. appellatio — звернення) — офіційне звернення до вищої інстанції з метою оскарження будь-якої постанови (рішення суду) чи з проханням переглянути справу. Eкономічна енциклопедія
  8. апеляція — АПЕЛЯ́ЦІЯ, ї. ж. 1. юр. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. І почав [Кирило Іванович] розказувати, що як секретар з одного зідрав.. Словник української мови в 11 томах
  9. апеляція — А́пель, апеля́ція: — звернення, оскарження ухвали, постанова нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою, звернення до кого-не- будь за підтримкою, порадою [35] Словник з творів Івана Франка
  10. апеляція — апеля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  11. апеляція — -ї, ж. 1》 юр. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. 2》 Звернення до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. апеляція — Засіб відміни адміністративного рішення; у судовому процесі обґрунтовані заперечення проти рішень суду нижчої інстанції чи висновків прокуратури, які представляють у суд вищої інстанції. Універсальний словник-енциклопедія